Мене звати Олеся Ковальчук, і  я є засновницею та співвласницею Харківського приватного ліцею «Перша Українська Школа» (PUSH School).  Ліцей був заснований у 2020 році, але мій шлях до школи почався набагато раніше. Багато років я працювала в одному із найбільших видавництв в Україні «Ранок», що займається виданням підручників та навчальної літератури, та мала унікальну можливість спілкуватися  з авторами посібників, надихаючись їх любов’ю до школи та їх бажанням робити процес навчання для дітей найбільш цікавим та якісним.  Саме це натхнення втілилось у мрію відкрити власну школу та створити середовище для дітей, де вони зможуть не тільки отримати якісні знання, а й знайти своє покликання, розвинути свої таланти, навчитися вільно висловлювати та аргументувати свою точку зору. Школу, де вчитель – це друг, ментор та наставник, де є дружба та взаємоповага. Саме таку школу моїй команді та мені вдалося створити в 2020 році. За два роки наш ліцей прийняв до своєї дружної шкільної родини майже 300 учнів.  Але сталася велика біда: до нашої країни прийшла війна - і щасливе життя в PUSH School обірвалося. Наші діти, вчителі, зокрема моя родина, були вимушені тікати від війни та шукати притулок у Польщі та інших країнах Європейського Союзу.

Тікаючи, я знайшла захисток у  Варшаві, тут місцеві зустрічають нас, українців, як рідних, тут є підтримка та майже родинне тепло. Зараз у столиці Польщі понад 1000 дітей-біженців з України шукають можливість навчатися. На жаль, існуюча Українська школа у Варшаві не спроможна забезпечити місця для всіх тих дітей, які цього потребують. Тому в мене з’явилася мета допомогти нашим дітям - організувати якісне навчання для українських школярів у Варшаві відповідно до програми Міністерства освіти та науки України та створити простір, де українські діти не загублять свою культуру, за яку сьогодні гинуть наші люди. Тож наразі ми активно працюємо над відкриттям такого українського освітнього простору, навчаючись у якому діти України зможуть не лише отримати базові компетенції державною мовою, але й будуть мати змогу спілкуватися по-українськи, вивчати українську історію та культуру, займатися мистецтвом та спортом. Я запрошую всіх охочих допомогти нам у втіленні нашої мети, зробімо разом дитинство наших дітей щасливим!